Алексей: …все більше популярності в світі. Саме їх майструють не тільки в Японії, але зараз… Саме Японія стала їх батьківщиною, але зараз ці іграшки дуже популярні і в Америці, і навіть в країнах Європи. Просто сьогодні я вас буду… я ВАС буду знайомити з нашою чарівною майстринею, яка саме виготовляє власноруч ось такі іграшки (показывает Макара), через секунду з'явиться вона в нашому ефірі, дочекайтесь!

[заставка]

Алексей: В нашій студії, друзі, сьогодні з'являється Яніна Камишан – майстриня амігурумі. Яніна, вам доброго ранку!

Яніна: Здравствуйте!

Алексей: Розповідайте, чи були… я знаю, що у вас були іграшки у дитинстві, саме якою у вас була сама улюблена іграшка в дитинстві?

Яніна: Как ни странно, это была юла

Алексей: Ага…

Яніна: Да, почему-то так сложилось.

Алексей: Ну а чому от ви вирішили зараз займатися таким хоббі як от виготовлянням саме такіх іграшок під назвою амігурумі? І як виникло бажання, і як давно займаєтесь саме цією справою?

Яніна: Вы знаете, это всё случилось очень неожиданно на самом деле. В конце 2009 года мне нужно было идти в гости, был вечер и, ну, как бы, чем-то отблагодарить женщину, она мне тогда оказала большую услугу. Так как я умею вязать с детства, у меня всегда были в доме какие-то клубочки и крючок и потому спонтанно, за вечер, связался дед мороз. Маленький, да. И так неожиданно. В тот момент я думала, что я что-то открыла такое новое совершенно. И только спустя, наверное, пару месяцев, узнала, что, оказывается, есть целое движение - амигуруми и очень много людей им занимаются.

Алексей: Якщо взяти зараз наш Дніпропетровськ, наскільки і скільки зараз людей, ну там в десятках, займаються саме цим хоббі і як давно, саме от такий вид мистецтва, як в'язання амігурумі, прийшов до нашої країни?

Яніна: Я не скажу точно, но в 2009м году он точно уже пришёл и в Днепропетровск тоже и на данный момент лично я уже знаю наверное ну два десятка людей, которые этим занимаются, ну, то есть, встречались. Даже проходили у нас такие встречи тематические.

Алексей: Я знаю, що зараз чим далі, тим більше популярності набувають речі, зроблені хенд-мейдом, так, саме ручним… ручною роботою. Є дуже багато виставок хенд-мейду. Наскільки зараз, на вашу думку, так, ви займаєтесь уже три роки, наскільки я розумію, саме створенням цих іграшок. Наскільки зараз наш місцевий житель полюбляє саме такі незвичні іграшки. Не йти там до якогось магазину, купувати там стандартні, так, зроблені на заводі іграшки, а от купувати такі ексклюзивні, зроблені спеціально там на замовлення іграшки. Наскільки зараз це популярно?

Яніна: Ну вы знаете, по-разному очень. Встречаются люди, которые предпочитают для своего ребёнка купить именно вот хэнд-мейд. Понимаете, игрушка, которая сделана руками, в которой он знает, что находится внутри и из чего связана, из какой пряжи. Потому что я, например, вяжу и если я выставляю в интернете, ну это в качестве «хвастушек» – мы все очень любим похвастаться, на самом деле – то я указываю тип пряжи, который использовался. Вот… И, в общем-то, может быть, поэтому.

Алексей: А чи є у вас улюблена, дійсно, іграшка, яку ви зв'язали, яка, ну, яку просто не хочеться там нікому ні дарувати, ні продавати, а просто це – улюблений персонаж?

Яніна: Вы знаете, так бывает иногда, что я свяжу игрушку и мне кажется вот она такая моя, я её оставлю дома и всё там, но приходит момент, когда…

Алексей: Зв'язали іншу, так? І вже та рідна.

Яніна: Связала, да, уже и та родная и всё… Ну я не скажу что там меньше любимая какая-то стала, но мне, в общем-то, нравится дарить игрушки людям, которым понравилось, понимаете. Это всегда очень приятно, когда твоё творчество кем-то оценено, кроме тебя и домашних.

Алексей: Ну так а зараз саме ви створюєте власні ідеї, так, берете там сольні іграшки чи, все ж таки, вам замовляють? От хочу, наприклад, там, Барта з «Cімпсонів» щоб ви зв'язали, там, на замовлення, чи там іще якусь іграшку.

Яніна: Вы знаете, я всегда прислушиваюсь, всё-таки, к своим желаниям больше. Тогда игрушка получается, вот, понимаете, когда человек берёт в руки, он чувствует эту энергетику. Мне очень часто говорят об этом, вот игрушка – она тёплая и живая. Я вяжу, всё-таки, то, что нравится больше мне. Потому что я вкладываю в это и тогда мне кажется вот она лучше получается.

Алексей: Я бачу, дійсно, різні іграшки. От зараз ви в руках тримаєте із шовку, так? Чи це не шовк? Я не розбираюся в матеріалах…

Яніна: Нет, это вязаная спицами игрушка…

Алексей: А, ну наприклад якщо взяти ось цього хлопця, такого патріота, дійсно…

Яніна: (смеётся) Получился патриот…

Алексей: Патріот, можна його назвати патріотом, тому що, дійсно, флаг України у нього на штанах і футбольці… То він якийсь такий більш твердий, так, видно, що він в'язаний. А якщо взяти ту іграшку, яка у вас, то видно, що вона якась така більше шовкова. Це різні матеріали, так, наскільки я розумію?

Яніна: Материалы разные, да, конечно…

Алексей: Чи існують різноманітні техніки у в'язанні?

Яніна: Техники? Ну, безусловно, да. Хотя вот в вязании амигуруми, наверно, есть какие-то общие приёмы, от которых человек отталкивается. Я сама очень много приёмов нашла в интернете, вот… и есть уже какие-то отработанные приёмы, знаете, когда не стоит изобретать велосипед. То есть кто-то уже сделал мастер-класс, доступно всё изложил, то есть, как начать вязание, там, петли какие используются, что уже лучше, оно проверено.

Алексей: А чи знаєте, є у вас така своя родзинка, дійсно, якщо взяти… і відмінність… якщо взяти, там, іграшки амігурумі різних майстрів, що, скажімо так, «о! це видно, що це, там, іграшка Яніни там, та іграшка – іншого майстра», чи є якась…

Яніна: Говорят, узнаваемо, да!

Алексей: А чим саме? От що говорять?

Яніна: Сказали, что больше сказочностью, наверное, своей.

Алексей: Мені подобається цей персонаж такий мініатюрний, от зараз покажу щас цього персонажа, дійсно мініатюрний, це для маленьких діток, так? (показывает воронёнка)

Яніна: Ну это, вообще-то, ворона с воронятами из мультфильма про домовёнка Кузю, помните? «Счастье прилетело!»

Алексей: Так-так-так…

Яніна: Вот это как раз такая ворона с воронятами…

Алексей: Скільки зараз нараховується у вас іграшок, які… (берёт червячка в яблочке) ой! я не побачив, там хтось сидить, супер!

Яніна: Да, это червячок, который вот съел так яблоко, выгрыз и лёг отдохнуть в нём, уже в огрызке (смеётся)

Алексей: Скільки, дійсно, зараз, от, якщо так порахувати, ну, десь приблизно, скільки ви зробили вже іграшок за ці три роки?

Яніна: Больше ста двадцати.

Алексей: Ну а чи багато часу ви витрачаєте на створення тієї чи іншої играшки? В середньому.

Яніна: В среднем… Ну, если так в среднем – четыре дня, наверное так это осреднённо. Бывает, что раньше, за дня три. Я не вяжу сейчас быстро игрушки, я вязала их в самом начале быстрее. Сейчас я больше, наверно, так, смакую сам процесс, мне он очень нравится.

Алексей: Головне – процес, а не результат, так? Чи головний і процес, і результат?

Яніна: Нет, всё-таки, результат очень важен. Очень важен результат!

Алексей: Так, друзі, 794-53-36 – телефон нашої студії. Телефонуйте та задавайте свої запитання чи, можливо, говоріть побажання на всю нашу область, та на все наше місто… Яніна, от що найважче? От є у кожній роботі, у кожному хоббі є свої плюси і мінуси, так? От що, взагалі, найважче у створенні амігурумі?

Яніна: Может быть у каждого своё. У меня лично… Вот я связала игрушку, да? Вот я там, значит, её полелеяла, похолила, порадовалась вечер. И на следующий день наступает момент, когда нужно выбрать то, что я буду вязать дальше. Выбрать пряжу, знаете, иногда это занимает, ну такой самый длительный процесс.

Алексей: Сама підготовка, так?

Яніна: Да, сама подготовка иногда очень, наверное, дольше происходит и мучительнее, чем вязание самой игрушки.

Алексей: Ну от а з чього ви черпаєте натхнення? Тобто де й звідки берете образи? Ну от ворона, зрозуміло, так? А звідки народжуються просто образи для створення іграшок?

Яніна: Не знаю. Игрушки они, вообще, такие, что диктуют свой характер. Иногда вот какую-то одёжку, там. Вот допустим, игрушка, которую вы держали в руках…

Алексей: Патріот…

Яніна: Да, патриот… но, вообще-то, на самом деле его зовут Макар, но пускай будет патриот, мне нравится!

Алексей: Як-як його звати?

Яніна: Макар!

Алексей: Макар-патріот… Ну це моя власна назва…

Яніна: И вот, вы знаете, вот именно в такой цветовой гамме изъявила желание игрушка нарядиться, как бы это странно ни звучало. Проявляет свой характер, потому что иногда задумывается один образ, но получается совершенно что-то другое.

Алексей: Ви задумали просто хлопця, але коли почали в'язати, побачили, що у нього в глазах просто патріотизм, так? (cмеётся) Я жартую, насправді… Нещодавно, я просто зараз дивлюсь на патріота і чомусь мені захотілось задати запитання. Щойно було Євро-2012, в нашому… в нашій країні. Чи виготовляєте саме іграшки до якихось свят? От мені здається що якщо коли було Євро, то було б дуже актуально там, можливо, для жителів з інших країн іграшки там під тематику футболу, так? Якщо дійсно ці іграшки хенд-мейд, то вони були б дуже популярними… Чи робили саме такі іграшки, чи виготовляєте там на Різдво там один вид іграшок, там, на свято якесь інше – інший вид іграшок.

Яніна: Вы знаете, я только строю планы, что вот скоро новый год, надо бы навязать чего-то новогоднего, но вяжется то, что хочется…

Алексей: Дід Морозів, так?

Яніна: Да, сейчас я вяжу деда мороза именно, как ни странно, а вообще под праздники не получается вязать чего-то тематического.

Алексей: Які плани, от, на найближче майбутнє, якісь грандіозні є? От можливо там, зв'язати величезну іграшку амігурумі? Що хочется зробити таке незвичне найближчим часом?

Яніна: У меня есть пару задумок, которые сейчас так в планах где-то созревают и которые я надеюсь осуществить, но таких грандиозных нет. Сильно большие игрушки я не очень люблю вязать. Они занимают много места. Поэтому самый такой размер – 27 сантиметров, это уже так, потолок, будем говорить. Хотя у меня были игрушки, которые и 45 сантиметров.

Алексей: А чи є от така із іграшок ваших амігурумі та робота, яку ви вважаєте найвдалішою? От дійсно, просто хочеться сказати, що саме це – ідеальна іграшка, яка була створена за ці три роки? Все ж таки кожна якась несе свій характер…

Яніна: К сожалению, у меня их здесь нету, это я связала в этом году парочку коровок, очень таких гламурных, назвала их «деревенская лавстори». Наверное это такая была очень удачная игрушка, которая до сих пор мне нравится. Ну а как ни странно, самая популярная – это вот этот слонёнок. По нему у меня мастер-класс. Уже два года вяжут таких слоников по моему мастер-классу и я горжусь тем, что доступно даже новичкам. То есть я получаю очень много писем, моё утро начинается с проверки почтового ящика…

Алексей: Ага, це дуже добре, що дійсно люди цікавляться, люди просто хочуть, так, саме також власноруч виготовляти?

Яніна: Да, очень много людей интересуется и вот человеку иногда просто нужен какой-то совет, чтобы начать, знаете как. Мне пишут люди, иногда просто поблагодарить, иногда там выразить восхищение, иногда спросить о чём-то, потому что человек хочет начать, но он, например, думает, что это очень сложно, недоступно или как. Ну вот каких-то буквально там пару слов, которые необходимы человеку.

Алексей: Це приємно. Так, Яніно, дякую що прийшли на ефір, дякую за цікаву розповідь, дякую за патріота, патріот дуже порадував сьогодні, дійсно. Можливо, я сподіваюсь, що це ім'я і приживеться… Від вас побажання всім творчім людям нашого міста.

Яніна: Я бы пожелала каждому найти своё увлечение, творить, любить и пускай ваша жизнь станет за счёт этого счастливее!

Алексей: Друзі, у нас в гостях була Яніна Камишан, саме людина, яка створює власними руками ці чудові амігурумі! Дивимось далі сюжет, та повернемось до студії, дочекайтесь!